Клініко-епідеміологічна характеристика та лікування інфекцій, що передаються статевим шляхом, у ВІЛ-інфікованих

         Вивчено клініко-епідеміологічні особливості інфекцій, що передаються статевим шляхом у ВІЛ-інфікованих хворих. Розроблено методику лікування сифілісу на підставі вивчення клінічних і серологічних особливостей перебігу зазначеної хвороби. Установлено, що інфекції, які передаються статевим шляхом, виявляються у 84 % ВІЛ-інфікованих, у 78 % з них діагностуюється змішане інфікування. ВІЛ-інфекція більшою мірою має місце в осіб молодого віку, неодружених і тих, що не мають постійного місця роботи та розпочинають статеві відносини у віці до 17-ти років, у ВІЛ-інфікованих виявляються вірусні інфекції, а саме: вірусний гепатит C, герпес і цитомегаловірус, а також трихомоніаз, кандидоз, хламідіоз і сифіліс. Частота вірусних інфекцій зростає за умов зниження кількості CD4-лімфоцитів та спостерігається частіше в осіб, що споживають наркотичні речовини. Показано, що для ВІЛ-інфікованих хворих на сифіліс характерна різноманітність клінічних проявів вторинного періоду, низький титр реагинів у РЗК й уповільнення негативації серологічних реакцій. З урахуванням одержаних даних розроблено методику лікування хворих на вторинний рецидивний і прихований ранній сифіліс з одночасним призначенням бензілпеніциліну натрієвої солі у дозі 1 млн ОД 8 разів на добу протягом 18-ти днів і цефтріаксону 1,0 г на добу протягом 10-ти днів - внутрішньом'язово. Ефективність нової методики підтверджено даними клініко-серологічного спостереження. Стійка негативація серологічних реакцій відбулась у 83,3 % хворих на вторинний рецидивний і у 78,3 % хворих - на прихований ранній сифіліс.